Сегодня закончился очередной фестиваль ТАВАЛЕ!.. http://vk.com/tavale Татьяна Путятина волшебным образом создает невероятно душевное теплое пространство для тысяч человек! Хрупкая, очень женственная Таня со своей легкой руки дарит радость!!!… В этот раз МАША была очень […]
#РаджуПіти: 10 подій жовтня
Концерт «The world wide virus is Beatles» Академічний хор Палкіна виконуватиме обране з «The Beatles». Що може філармонія робити для бітломанів: Де, коли, ціна: 9 жовтня о 18:30, органна зала, 50-150 грн Концерт «Тінь Сонця» Козацький рок, під який виходить боксувати Олександр Усик: Де, коли, ціна: 30 жовтня о 19:00, клуб «Жара», 100-150 грн Концерт […]
Так внезапно сложилось, что МАША увлеклась КОЛЛАЖЕМ и его АНАЛИЗОМ) прошла ОБУЧЕНИЕ по КОЛЛАЖИРОВАНИЮ у ЗАМЕЧАТЕЛЬНОГО психолога и арт-терапевта из Ильичевска ОЛЬГИ БЕЛЯЕВОЙ! Кому интересно и хочется попробовать приглашаю в АРТ_ГОСТИ) Проект начался с коллажа, а продолжися авторскими методиками МАШИ) Добро пожаловать В ГОСТИ)
«Дурень, хто на порозі сорокового року життя не пізнав ціни життя,
не зробився артистом життя!»
Літо промайнуло повторним безвідпустковим відрізком Життя… Вересень. Відкриття Театрального сезону.
Декілька вечорів симфонічного оркестру, і МАША знову у своєму власному варіанті храму – в ТЕАТРІ. Я ЩАСЛИВА, що першою виставою у сезоні 2015/2016 для мене стало «СОЙЧИНЕ КРИЛО» у P.S.
«Сойчине крило» — нешироко відома повість Івана Франка, сповідь молодої дівчини про трирічні поневіряння, адресована покинутому коханому. Ретроспективний щоденник. Товстенний поштовий лист, що прилетів з-під японських куль…
Виставу бачила вдруге і тооочно не пошкодувала. Вражає така м/яка перекладеність прозовості повісті на сценічну мову! Приголомшує гра акторів! Для мене, без сумніву, саме у цій виставі ПОВНІСТЮ відкрилася багатогранна талановитість Сергія Москаленка! Вчора він був СЬОМОМА чоловіками- різними, з промальованими характерними рисами!… Катерина Бакай обличчям, рухами, укладанням на стіл (таки ж вишукана страва!), сполоханим метанням під панцирною сіткою ліжка – зачаровує, не дозволяю розфіксувати погляд від себе!… Массіно у виконанні Степана Володимировича Пасічника постає перед нами зовсім не так, як гадається героєві («Без зайвої байдужості і без зайвого ентузіазму! Без зайвого завзяття та жорстокості в життєвій боротьбі, але й без недбальства та слямазарності.»), а депресивним одиноким зневіреним чоловіком, затвірником за власним вибором і карою.